Державна служба України з етнополітики та свободи совісті домоглася відкриття апеляційного провадження у Верховному Суді у справі, яка стосується ліквідації Корецького Свято-Троїцького жіночого монастиря на Рівненщині. Рішення стало черговим етапом у тривалій судовій суперечці навколо статусу та майна релігійної організації.
Суперечка розгорнулася після того, як ДЕСС звернулася до Шостого апеляційного адмінсуду з позовом про припинення діяльності монастиря. Серед вимог служби – ліквідація релігійної організації, передача її майна державі та призначення ліквідатора з числа керівництва ДЕСС.
Суть вимог ДЕСС
У позові держава наполягала на низці юридичних кроків, які, на думку служби, необхідні для врегулювання статусу монастиря, що має ознаки афілійованості з Російською православною церквою. Згідно з матеріалами справи, ДЕСС просила:
- припинити діяльність монастиря внаслідок ліквідації;
- передати майно, кошти та інші активи у власність держави;
- призначити ліквідатором заступника голови ДЕСС Ігора Вернера;
- встановити двомісячний строк для подання вимог кредиторів після оприлюднення рішення про припинення юридичної особи.
Окремим зверненням служба просила суд заборонити держреєстраторам здійснювати будь-які дії з майном монастиря до розгляду справи по суті. 6 листопада Шостий апеляційний адмінсуд відмовив у задоволенні цієї заяви.
Розгляд у Верховному Суді
19 листопада до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ДЕСС на відмову в забезпеченні позову. Судді перевірили документ і дійшли висновку, що скарга відповідає всім вимогам процесуального законодавства.
“З огляду на те, що апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 296 КАС України, подана з дотриманням строків на апеляційне оскарження, … наявні підстави для відкриття провадження”, – зазначено в ухвалі.
У підсумку Верховний Суд відкрив апеляційне провадження щодо оскарження ухвали Шостого апеляційного адмінсуду від 6 листопада.
Контекст: що відомо про монастир
У вересні ДЕСС завершила дослідження, яке тривало з липня по жовтень, і виявила ознаки зв’язку Корецького Свято-Троїцького жіночого ставропігійного монастиря з Російською православною церквою, діяльність якої на території України заборонена. Релігійна організація користується більш ніж чотирма гектарами землі у Корецькій громаді та має у розпорядженні п’ять культових споруд – пам’яток архітектури національного значення.
Парафіянки запевняють, що не розуміють підстав для звинувачень у належності до РПЦ, тоді як народні депутати наголошують, що питання ліквідації спрямоване на розрив зв’язків з російською церквою і повернення державі майна, що має культурну та історичну цінність.
Тепер увага прикута до рішення Верховного Суду, який визначить подальший хід справи і можливе майбутнє однієї з найвідоміших святинь Рівненщини.
Залишити коментар