Шостий апеляційний адмінсуд відмовився розглядати поданий ДЕСС позов про ліквідацію Корецького Свято-Троїцького монастиря на Рівненщині. Суд дійшов висновку, що вимоги у заяві поєднані неправомірно, адже належать до різних видів судочинства.
Ухвала від 24 листопада фіксує: звернення Державної служби з етнополітики та свободи совісті, подане 4 листопада, містило одночасно вимоги адміністративного і цивільного характеру. Це стало ключовою підставою для повернення заяви.
Які вимоги подала ДЕСС
У поданому позові служба просила суд фактично припинити існування релігійної організації та передати її активи державі. У документі були викладені такі пункти:
- припинити діяльність Корецького Свято-Троїцького монастиря в результаті ліквідації
- передати державі майно, кошти та інші активи монастиря
- призначити ліквідатором заступника голови ДЕСС з питань цифровізації Ігоря Вернера
- визначити двомісячний строк для подання кредиторських вимог після оприлюднення рішення про припинення юрособи
Судова колегія підкреслила, що об’єднання таких вимог суперечить законодавству. В ухвалі зазначено:
“Позивачу надавався час для уточнення позовних вимог, проте не наведено такого закону, який би допускав об’єднання вимог, що належить розглядати в порядку різного судочинства”.
Також суд зауважив, що роз’єднати вимоги і розглядати частину з них окремо в адміністративному процесі неможливо.
Що буде далі
Попри повернення заяви, ДЕСС не позбавлена можливості повторно звернутися до суду – якщо позов буде оформлено відповідно до вимог законодавства. Раніше служба вже оскаржила в Верховному суді інше рішення у справі, подавши апеляційну скаргу щодо відмови заборонити будь-які дії з майном монастиря.
Контекст: чому монастир опинився в центрі уваги
За результатами дослідження, проведеного з липня по жовтень, ДЕСС встановила ознаки афілійованості жіночого ставропігійного монастиря у Корецькій громаді з Російською православною церквою. РПЦ заборонена на території України.
Монастир має у користуванні понад чотири гектари землі та п’ять культових споруд, що є пам’ятками архітектури національного значення. Частина парафіян висловлює нерозуміння, чому питання приналежності постало саме зараз. Натомість народні депутати наполягають: йдеться не про заборону громади, а про необхідність розірвати зв’язок з РПЦ і повернути державі майно.
Повернення позову, за оцінкою суду, є процедурним кроком – остаточні рішення щодо статусу монастиря попереду.
“`html
Залишити коментар