Сім років і шість місяців за ґратами – саме таким залишився вирок для 19-річного студента, який смертельно травмував велосипедистку й утік з місця аварії. Тернопільський апеляційний суд поставив крапку в резонансній справі, не задовольнивши жодну зі скарг.
Трагедія сталася 6 жовтня 2024 року на світанку в селі Борсуки Кременецького району. Близько п’ятої ранку Іван Б., не маючи водійського посвідчення, сів за кермо батьківського ВАЗ–21063 та вирушив із друзями в сусіднє село.
Дорогою назад він не був уважним. Не стежив за обстановкою належним чином. І не помітив велосипедистку Юлію С., яка рухалася назустріч.
Удар був фатальним. Жінка отримала відкриту черепно-мозкову травму і загинула на місці. Вона була матір’ю трьох дітей.
Замість того щоб викликати допомогу, водій вийшов із машини та почав замітати сліди. Велосипед загиблої він поклав у власний автомобіль, після чого вивіз за межі села й викинув у лісосмузі. Поранену залишив лежати на дорозі. Сам утік.
Уже вдома він замінив пошкоджене лобове скло. Але уникнути відповідальності не вдалося.
5 серпня 2025 року Лановецький районний суд визнав Івана Б. винним одразу за двома статтями Кримінального кодексу. Йдеться про керування транспортом у стані алкогольного сп’яніння, що призвело до загибелі людини, та про завідоме залишення потерпілої без допомоги. За сукупністю злочинів йому призначили 7 років і 6 місяців позбавлення волі з додатковою забороною керувати транспортними засобами строком на 10 років.
Окремо суд розглянув цивільний позов матері загиблої Антоніни К. Його задовольнили частково. З обвинуваченого стягнули:
- 280 тис. грн матеріальної шкоди;
- 400 тис. грн моральної шкоди;
- 28 тис. 652 грн витрат за проведення експертиз.
Жодна зі сторін із таким рішенням не погодилася. Захисник обвинуваченого наполягав на пом’якшенні вироку та просив застосувати статтю 69 КК України, знизивши строк ув’язнення до 4 років і скоротивши термін заборони на керування. Потерпіла ж, навпаки, вимагала максимального покарання.
Вона наголошувала – Іван Б. і раніше притягувався до відповідальності за керування в стані сп’яніння та за вчинення ДТП. Попри це, знову сів за кермо напідпитку, ще й у комендантську годину. На її думку, це свідчить про системне нехтування законом.
Апеляційний розгляд завершився без змін для обох сторін. Колегія суддів детально проаналізувала всі матеріали справи та дійшла висновку, що призначене покарання є справедливим і достатнім. Суд також зазначив, що відсутні обставини, які дозволяли б істотно знизити ступінь тяжкості злочину.
Спробу застосувати більш м’яке покарання апеляційний суд визнав безпідставною. На переконання суддів, таке рішення могло б негативно вплинути на суспільне розуміння невідворотності відповідальності за грубі порушення Правил дорожнього руху.
Водночас підстав для задоволення вимог потерпілої щодо максимального строку покарання апеляційна інстанція також не побачила.
До відома
Законодавство передбачає сувору відповідальність за такі злочини:
- ч. 3 ст. 286-1 КК України – від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на той самий строк;
- ч. 1 ст. 135 КК України – обмеження або позбавлення волі строком до 2 років.
За підсумком розгляду Тернопільський апеляційний суд залишив апеляційні скарги обох сторін без задоволення, а вирок Лановецького районного суду – без змін.
Ця справа ще раз нагадує – втеча з місця трагедії не рятує від відповідальності. І не повертає життя, яке було зруйноване за одну мить.
Залишити коментар