Адміністрація Дональда Трампа затвердила нову стратегію національної безпеки США. У документі чітко зафіксовано зміну пріоритетів – ставка на стратегічні відносини з Росією, якнайшвидше завершення війни в Україні та жорстка переоцінка ролі Європи.
Стратегія вже підписана президентом США та визначає рамки зовнішньої, безпекової й ідеологічної політики Вашингтона на найближчі роки.
Нові межі американської зони інтересів
У Білому домі чітко формулюють принцип – справи інших держав мають турбувати США лише тоді, коли напряму загрожують національній безпеці.
Окремий акцент зроблено на Західній півкулі. Сполучені Штати декларують намір утримувати беззаперечне домінування в регіоні, що охоплює Північну Америку, Атлантичний і Тихий океани. Особливу увагу буде зосереджено на Латинській Америці, країнах Карибського басейну та безпосередніх сусідах.
Серед задекларованих орієнтирів – розгортання значно більшої військової потужності в регіоні, зміцнення промислової бази за рахунок ресурсів Північноамериканського континенту та просування «західної ідентичності» в Європі. У документі вона трактується як традиційні сімʼї, християнство та плекання власних героїв.
Україна – через переговори й зближення з РФ
Війна Росії проти України у стратегії подається крізь призму швидких переговорів. США визначають своїм завданням якнайшвидше припинення бойових дій та зниження напруги між Москвою і європейськими столицями.
Білий дім прямо вказує, що прагне відновлювати стратегічні дипломатичні та торгівельні відносини з Росією і хоче бачити подібний підхід з боку Європи. Саме Сполучені Штати, згідно зі стратегією, мають стати для цього прикладом.
Формулювання документа містять і гостру оцінку нинішніх європейських урядів:
“Адміністрація Трампа опинилась у конфлікті з європейськими чиновниками, які мають нереалістичні очікування щодо війни в Україні, що перебувають у нестабільних урядах меншості, багато з яких порушують основні принципи демократії, щоб придушити опозицію. Наша мета має полягати в тому, щоб допомогти Європі виправити її поточну траєкторію руху”.
Речення жорстке. Тон недвозначний.
Європа, міграція і майбутнє НАТО
Окремий блок стратегії присвячено міграції. У Вашингтоні вважають, що «епоха масового переселення вже завершена», однак додають: не всі держави це усвідомили. До переліку тих, хто «не зрозумів», автори прямо відносять країни Європи.
У документі також лунає прогноз, що через кілька десятиліть частина країн НАТО може стати переважно неєвропейською. Це, на думку США, несе ризики для самого альянсу.
У Білому домі висловлюють занепокоєння можливістю появи урядів, до складу яких увійдуть неєвропейські мігранти. Там остерігаються, що такі кабінети не поділятимуть цінностей, закладених у статут НАТО десятиліття тому.
Ще один жорсткий пункт – фінанси. США ставлять за мету примусити всіх європейських членів альянсу вкладати щонайменше 5% ВВП у власну безпеку.
Окремо зафіксовано й стратегічне застереження:
“Ми маємо пріоритезувати припинення сприйняття та запобігання реальності НАТО як альянсу постійного розширення”, – йдеться у тексті.
Завершується документ ще одним принциповим положенням – менші держави не мають такого впливу, як великі та багаті, а домінування сильних гравців названо «вічною істиною міжнародних відносин». США декларують мету не допустити появи нових глобальних суперників.
Переговори – окремим треком
На тлі оприлюднення стратегії триває активний дипломатичний процес довкола завершення війни в Україні. Ключові події останніх тижнів вибудувалися в послідовну лінію:
- 30 листопада у Маямі відбулася друга американо-українська зустріч після переговорів у Женеві. Делегацію очолив секретар РНБО Рустем Умєров, до неї також долучилася посолка у США Ольга Стефанішина.
- Держсекретар США Марко Рубіо назвав переговори продуктивним продовженням женевського формату та наголосив, що роль Вашингтона виходить за межі простого припинення війни.
- Президент Володимир Зеленський заявив про конструктив у перемовинах, а 2 грудня повідомив, що оновлений мирний план вже містить 20 пунктів.
- Того ж дня в Москві відбулася пʼятигодинна зустріч між Володимиром Путіним і спецпредставником США Стівом Віткоффом за участі Джареда Кушнера та Кирила Дмитрієва. Юрій Ушаков після консультацій визнав – компромісів щодо України сторони не досягли.
Посолка Ольга Стефанішина також повідомляла про запланований новий візит Рустема Умєрова до США 4 грудня для повторних зустрічей із американськими переговірниками.
Нова стратегія США фіксує зміну тональності Заходу у великій політиці. І ця зміна вже має конкретні дипломатичні наслідки.
Залишити коментар