23 грудня у Центральній міській бібліотеці Тернополя відкрили фотовиставку “Я так бачу…” тернополянки Валентини Загнетової. Експозиція присвячена військовим, які проходять реабілітацію, та волонтерам, що підтримують їх після фронту.
33 світлини, що говорять більше за слова
Авторка обрала для виставки лише 33 роботи зі своєї великої колекції. Валентина Загнетова розповіла:
“Одна з фотографій, приміром, про те, як у дівчинки весь час розшнуровувались шнурочки. Тато весь час їх зав’язував. І я спіймала мить, як вони сидять. Дуже щемне фото.”
Світлини зачепили не лише поціновувачів мистецтва. Подруга авторки Тетяна зазначила:
“Фотографії — це історична цінність. У неї мільйони тих світлин. Усе про військових, про війну. А про їхню реабілітацію є такі, що аж на сльозу пробиває.”
Переселенка з Маріуполя Лариса Шурховецька поділилася враженнями:
“Ще в 2015-му році я хотіла, щоб кожне ім’я було збережене і щоби вислів: ‘Герої не вмирають’ був справжній. А ми ще бачимо наших героїв на світлинах усміхненими. То добре. Бачимо гідність, яка підкріплює вислів: ‘Герої не вмирають’. Вони мають жити і в фотографіях. Маємо всі ці імена десь зберегти.”
Фотографія як душевне відображення
Валентина Загнетова почала фотографувати на телефон два роки тому. Допомогла сформувати виставку донька Олександра. “Я не професійний фотограф, але фотографую душею. Хочу, щоб люди побачили, що мене цікавить. Думаю, через ці світлини в кожного в душі щось зміниться. Ця виставка про військових, про тих, які повернулись з війни, але війна з них нікуди не поділася. Про їхню адаптацію”, — розповіла авторка.
Виставка має особисте підґрунтя. Валентина була знайома з військовим і фотографом Юрком Костишиним на псевдо “Кіт Характерник”, який загинув у грудні цього року:
“Почала фотографувати не так давно. Спонукала мене до цього неординарна людина, тернополянин Юрко Костишин. Я завжди дивувалася, як він у маленьких речах міг побачити щось цікаве. І я по-тихеньку почала фотографувати. Із ‘Котом Характерником’ в житті бачились три рази. Але це були зустрічі, які надихають.”
Під час мандрівного кінофестивалю
Виставку організували під час мандрівного кінофестивалю про права людини. Голова Тернопільської кінокомісії та співорганізатор фотовиставки Володимир Ханас розповів:
- Перша виставка відкрилася 19 листопада в Кременецькому краєзнавчому музеї і залишилася у фонді Docudays.
- Ця експозиція — другий варіант виставки, який буде в Тернополі до 10 січня.
- Після завершення її перевезуть у госпіталь у Заліщики для демонстрації військовим та пацієнтам.
Світлини Валентини Загнетової — це не просто документальна фотохроніка. Це погляд на війну та її наслідки очима тих, хто живе після фронту, і тих, хто підтримує їх у складний час.
Залишити коментар