За кожною ввімкненою лампою в українській оселі стоїть не просто технологічний процес, а титанічна і часто смертельно небезпечна праця людей, які тримали фронт під обстрілами. У Тернополі відбувся показ документального фільму “Останній Прометей Донбасу”, що розкриває залаштунки виживання Курахівської теплоелектростанції.
Режисер Антон Штука працював над проєктом два роки. Безпосередньо знімальний процес тривав 40 днів, протягом яких команда занурювалася у специфічну атмосферу прифронтового енергетичного велетня. На момент роботи над стрічкою станція перебувала лише за 10 кілометрів від лінії зіткнення. Творці фільму згадують гнітючу тишу розбитого міста та постійне передчуття небезпеки.
“Ми і під обстріли попадали, при цьому не знали, що це обстріл, думали, що це виходи артилерії. З одного боку ти звикаєш до такої атмосфери, з іншого – це тривожно і страшно”, – ділиться спогадами режисер.
Історія Курахівської ТЕС у стрічці – це насамперед історія людей, які залишалися на постах до останньої можливості. Навесні 2024 року станція остаточно припинила роботу, а згодом місто було окуповане. Проте кадри зафіксували професійний подвиг колективу, який відновлював мережі тоді, коли це здавалося неможливим.
Особливого емоційного забарвлення показу в Тернополі додала присутність одного з героїв фільму – Віктора Касяненка. Енергетик у другому поколінні, він віддав станції 23 роки свого життя, продовжуючи справу батька. Сьогодні чоловік працює в місцевому обленерго, проте перегляд кадрів із рідного підприємства став для нього справжнім поверненням додому.
Віктор зізнається, що працівники ТЕС спочатку уникали камер:
“Ми на той час не знали, що буде такий фільм. Там дуже багато приїжджало журналістів познімати, думали, це таке саме буде, тому уникали всіх зйомок”.
Для глядачів, серед яких була і тернополянка Софія Савчук, фільм став нагадуванням про справжню вартість побутового комфорту. Вона підкреслила, що енергетики Донеччини – це справжні титани, чия праця вражає силою духу.
Документальна стрічка продовжує свій шлях Україною. До презентації у Тернополі “Останнього Прометея Донбасу” вже встигли побачити мешканці таких міст:
- Київ
- Харків
- Одеса
Цей фільм – не просто хроніка руйнувань, а спроба пояснити, як функціонує критична інфраструктура в умовах війни та що відчувають ті, хто дарує нам світло в найтемніші часи.
Залишити коментар