Медичний розподіл учнів на групи для занять фізичною культурою є базовим інструментом збереження здоров’я школярів. Такий підхід дозволяє диференціювати навантаження, враховуючи індивідуальні особливості організму та перенесені захворювання.
Підготовча група забезпечує право дитини на повноцінний фізичний розвиток без ризику для її життєдіяльності. У 2025–2026 навчальному році дотримання державних норм оцінювання є критично важливим для створення справді безбар’єрного та інклюзивного освітнього середовища в кожній українській школі.
Особливості формування підготовчої медичної групи
Зарахування учня до підготовчої групи здійснюється виключно на підставі медичного висновку, зафіксованого у довідці форми № 086-1/о, яку надає сімейний лікар або педіатр після щорічного огляду.
Регламент медичного обліку:
- Термін дії. Медичний висновок зазвичай видається на один навчальний рік, проте його термін може бути меншим залежно від стану здоров’я.
- Передача даних. Батьки мають надати довідку класному керівнику або медичній сестрі закладу, які передають інформацію вчителю фізкультури.
- Конфіденційність. Вчитель отримує лише рекомендації щодо обмежень навантаження без розголошення конкретного діагнозу дитини.
- Оновлення статусу. У разі покращення стану здоров’я або після повторного обстеження учень може бути переведений до основної групи.
Програма для цієї категорії передбачає суттєве зменшення інтенсивності вправ. Вчитель зобов’язаний виключити з плану занять для таких дітей тривалий біг у швидкому темпі, складні акробатичні елементи та вправи з обтяженнями, що вимагають значного силового напруження. Основний фокус зміщується на загальнорозвивальні вправи, що підтримують м’язовий тонус без перевтоми серцево-судинної системи.
Важливим аспектом є поступовість у відновленні фізичних кондицій. Якщо дитина потрапила до підготовчої групи після тривалої хвороби або операції, навантаження збільшується вкрай обережно. Головна мета — плавна адаптація організму до рухової активності, що сприяє зміцненню імунітету та запобігає рецидивам захворювань, при цьому дитина залишається повноцінним учасником освітнього процесу на уроці.

Критерії виставлення балів у 5–9 класах за стандартами НУШ
У середній школі оцінювання базується на чотирьох рівнях навчальних досягнень: початковому, середньому, достатньому та високому. Основний акцент зміщується з кількісних показників (хвилини чи метри) на якість опанування технічних елементів та активну участь у житті класу. Вчитель оцінює не фізичні кондиції, які можуть бути обмежені станом здоров’я, а саме освітні результати, зафіксовані у свідоцтві досягнень учня.
| Рівень досягнень | Загальна характеристика для підготовчої групи |
|---|---|
| Початковий (1–3) | Учень знає правила безпеки, але виконує вправи лише за допомогою вчителя. |
| Середній (4–6) | Дитина володіє базовими рухами, виконує прості технічні елементи з помилками. |
| Достатній (7–9) | Учень самостійно виконує технічні прийоми, дотримується правил гри та безпеки. |
| Високий (10–12) | Досконале володіння технікою, активна допомога в організації занять, знання теорії. |
Параметри оцінювання включають знання правил техніки безпеки на уроці, що є пріоритетом для збереження здоров’я. Вчитель аналізує, як дитина володіє технічними елементами обраних навчальних модулів, таких як футзал, волейбол, бадмінтон чи настільний теніс, адаптуючи вимоги до можливостей учня.
Особлива увага приділяється соціальним навичкам та етиці поведінки під час занять. Дотримання принципів “Fair Play” (чесної гри), вміння взаємодіяти у команді та підтримка товаришів є вагомими аргументами для підвищення підсумкового бала. Це стимулює дитину бути активною навіть за наявності певних фізичних обмежень.
Навчальні досягнення учнів підготовчої групи оцінюються за тими самими критеріями, що й учнів основної групи, але з виключенням тестів, які протипоказані за станом здоров’я. Оцінка має відображати реальний поступ дитини у засвоєнні техніки рухів.
Оцінювання без складання обов’язкових нормативів
Згідно з нормами МОН, для учнів підготовчої групи діє повна заборона на вимагання швидкісних або силових тестів на результат. Це означає, що дитина не повинна бігати на час, підтягуватися чи стрибати у довжину на оцінку, оскільки такі навантаження можуть спричинити перевантаження організму.
Альтернативні методи перевірки навичок:
- Технічна демонстрація. Замість бігу на швидкість оцінюється правильна техніка бігового кроку на короткій дистанції в повільному темпі.
- Координаційні вправи. Замість стрибків на результат перевіряється координація рухів під час виконання стрибкових елементів без максимальних зусиль.
- Спортивні маніпуляції. Оцінюється точність передачі м’яча, правильність тримання ракетки або техніка ведення м’яча у статиці чи повільному русі.
Акцент на технічній правильності рухів стає головним показником для отримання бала. Якщо учень демонструє чітку послідовність дій при виконанні гімнастичної вправи або технічно правильну подачу у волейболі, він має право на високу оцінку. Такий підхід нівелює страх перед “невдалим результатом” через фізичну слабкість.
Заміна нормативів на демонстрацію техніки дозволяє вчителю об’єктивно оцінити прогрес у навчанні. Це перетворює урок фізкультури з майданчика для змагань на простір для розвитку моторних навичок. Дитина відчуває успіх, коли бачить, що її зусилля з вивчення правильного руху цінуються вище за абсолютні цифри у протоколі.
Заохочувальна система та облік особистої динаміки
Система оцінювання для підготовчої групи має виражений заохочувальний характер. Пріоритет надається зусиллям, які докладає учень, а не його відповідності усередненим стандартам. Це дозволяє дитині відчувати себе успішною незалежно від медичних обмежень, що позитивно впливає на її мотивацію відвідувати заняття.
Головною метою фізичного виховання для дітей з обмеженнями є не спортивні рекорди, а формування стійкої звички до здорового способу життя та регулярної активності в межах дозволеного.
Вчитель бере до уваги старанність учня, наявність спортивної форми та готовність працювати на уроці. Навіть якщо дитина не може брати участь у інтенсивній грі в баскетбол, її активна участь у розминці, суддівстві або виконанні допоміжних вправ є підставою для позитивного оцінювання. Моніторинг індивідуального прогресу стає ключовим інструментом — вчитель порівнює вміння дитини на початку навчального семестру з результатами в його кінці.
Критерії заохочення учнів:
- Відвідуваність. Регулярна присутність на заняттях та дотримання дисципліни.
- Естетика рухів. Намагання виконати вправу красиво та згідно з технічними вимогами.
- Теоретична підкованість. Розуміння того, як конкретна вправа впливає на самопочуття.
- Допомога вчителю. Організація інвентарю або допомога однокласникам у вивченні правил.
Такий підхід стимулює дитину не просто пасивно пересиджувати уроки на лаві запасних, а інтегруватися в колектив. Коли учень бачить, що його прогрес помічають і цінують, він починає ставитися до занять фізкультурою як до можливості зміцнити здоров’я, а не як до чергового випробування, де він завідомо програє іншим.
Теоретична підготовка та альтернативні форми контролю
Для учнів підготовчої групи теоретичний складник стає вагомим ресурсом для отримання високих балів. Перевірка знань охоплює питання особистої гігієни, історії розвитку олімпійського руху, актуальних правил спортивних змагань та основ техніки безпеки. Це дозволяє дитині продемонструвати інтелектуальний розвиток у контексті спортивної культури, що є невід’ємною частиною програми.
Варіанти альтернативних завдань:
- Проєктна робота. Створення доповідей або електронних презентацій про видатних атлетів чи здорове харчування.
- Аналіз ігор. Написання коротких звітів щодо тактики команд під час шкільних турнірів.
- Розробка комплексів. Складання власного плану ранкової зарядки з урахуванням лікарських порад.
Виконання таких робіт дозволяє накопичувати бали за рахунок креативності та аналітичних здібностей. Це особливо актуально в періоди загострення хронічних хвороб, коли фізична активність може бути тимчасово обмежена до мінімуму.
Також учні можуть залучатися до суддівства шкільних змагань у ролі бокових арбітрів або секретарів, що вимагає глибокого знання правил гри. Демонстрація організаторських здібностей під час проведення розминки для класу також оцінюється як високий рівень володіння матеріалом. Це формує впевненість у власних силах та лідерські якості.
Специфіка оцінювання в початковій школі (1–4 класи)
У початковій школі діє система вербального або формувального оцінювання, що повністю виключає бали у класичному розумінні. Для дітей підготовчої групи цей підхід є максимально гуманним, оскільки він знімає психологічну напругу та страх перед оцінкою. Вчитель використовує оцінювальні судження, які підкреслюють успіхи дитини, а не фіксують її недоліки.
| Характеристика результату | Опис досягнень учня 1–4 класу |
|---|---|
| Має значні успіхи | Дитина з цікавістю виконує всі дозволені вправи, ініціативна та уважна. |
| Демонструє помітний прогрес | Учень поступово опановує нові рухи, намагається покращити власну техніку. |
| Потребує уваги і допомоги | Дитина знає основи, але потребує додаткових пояснень або адаптації завдань. |
Формувальне оцінювання спрямоване на розвиток впевненості дитини у власних силах. Вчитель зосереджується на тому, щоб сформувати у молодшого школяра позитивне ставлення до рухової активності, попри наявні обмеження за станом здоров’я. Важливо хвалити за спробу, за дотримання правил гри та за взаємодопомогу в ігрових ситуаціях.
Результати навчання відображаються у характеристиці навчальної діяльності. Батьки отримують зворотний зв’язок про те, наскільки успішно дитина адаптується до фізичних навантажень та як розвиваються її життєві навички. Це створює комфортне середовище, де дитина з підготовчою групою не почувається “іншою” або слабшою за однокласників.
Вимоги до оцінювання старшокласників (10–11 класи)

У старших школах оцінювання учнів підготовчої групи проводиться на загальних підставах, але з акцентом на професійно-прикладну спрямованість. Учні цього віку вже мають глибоке розуміння свого стану здоров’я, тому вимоги до них включають не лише виконання вправ, а й усвідомлене ставлення до процесу оздоровлення.
Обов’язкові елементи оцінювання для 10–11 класів:
- Комплекси ЛФК. Знання та технічно правильне виконання вправ лікувальної фізкультури, рекомендованих лікарем.
- Методична підготовка. Здатність самостійно розробити план індивідуальних оздоровчих занять на тиждень.
- Фізіологічне обґрунтування. Розуміння впливу конкретних рухів на серцево-судинну та дихальну системи.
- Самоконтроль. Вміння вимірювати пульс та оцінювати ступінь втоми під час і після навантаження.
Старшокласники часто залучаються до підготовки теоретичних кейсів, що стосуються профілактики захворювань через фізичну активність. Вчитель оцінює вміння інтегрувати знання з біології та основ здоров’я у практику фізичного виховання. Це готує учнів до дорослого життя, де самостійна підтримка здоров’я стане їхньою особистою відповідальністю.
Якщо учень підготовчої групи демонструє стабільні знання теорії та сумлінно виконує доступні комплекси вправ, він може розраховувати на високі бали. Оцінка в атестаті стає відображенням не спортивного таланту, а культури здоров’я та здатності підтримувати свій організм у належному стані, що є пріоритетом державної політики в освіті.
Як забезпечити справедливість балів за умов обмеженого навантаження?
Ефективна оцінка учня підготовчої групи можлива лише за умови повної відмови від гонитви за секундами та метрами на користь ретельного оцінювання техніки рухів, теоретичних знань та сумлінного ставлення до предмета. Справедливість полягає у визнанні того, що кожна дитина має свій “фізичний старт”, і головним досягненням є рух вперед відносно самого себе. Коли вчитель фокусується на реальному бажанні дитини розвиватися в межах її фізичних можливостей, оцінка перестає бути просто сухою цифрою в журналі. Вона перетворюється на дієвий стимул, який підтримує віру учня у власні сили та мотивує до здорового способу життя протягом багатьох років після закінчення школи.






Залишити коментар