Лондон і Париж об’єднали зусилля для розробки стратегії безпеки в одному з найважливіших морських коридорів планети. У штаб-квартирі британських збройних сил у Нортвуді розпочалася дводенна конференція з військового планування, де представники понад 30 держав світу шукають шляхи відновлення вільного судноплавства в Ормузькій протоці. Цей захід став логічним продовженням саміту в Парижі, під час якого понад пів сотні країн підтримали ідею створення нової оборонної місії.
Офіційні дані урядового порталу підтверджують серйозність намірів союзників. Головна мета – перевести дипломатичні мовлення у площину конкретних військових алгоритмів. Планування охоплює складні технічні аспекти: від прямого супроводу торговельних суден до операцій із розмінування акваторії. Учасники обговорюють структуру майбутнього командування та потенційне розгортання контингентів, які мають стати гарантами стабільності в регіоні.
За словами британського міністра оборони Джона Гілі, йдеться про створення “практичного механізму”, який почне діяти одразу після досягнення сталого перемир’я. Гілі акцентував на тому, що глобальна енергетична безпека та ритмічність світової торгівлі прямо залежать від того, наскільки вільно вантажі проходитимуть через цей стратегічний маршрут. Фактично, Британія та Франція намагаються зіграти на випередження, готуючи безпекову інфраструктуру ще до остаточного замовчування зброї.
Ескалація конфлікту та військова кампанія США проти Тегерана
Поточна криза загострилася наприкінці зими, коли 28 лютого Ізраїль завдав удару по Тегерану. Майже миттєво Дональд Трамп оголосив про початок масштабної бойової операції американських сил, спрямованої на ліквідацію загроз з боку Ірану. Білий дім висунув іранському режиму звинувачення у підтримці бойових угруповань ХАМАС, а також проксі-сил у Сирії, Іраку та Лівані. Ключовою метою Вашингтон назвав руйнування іранського флоту та ракетних потужностей, щоб унеможливити подальшу дестабілізацію світу.
Реакція Тегерана була жорсткою. Корпус вартових ісламської революції (КВІР) атакував ракетами та дронами Ізраїль, а також об’єкти США в ОАЕ, Катарі та Саудівській Аравії. Емманюель Макрон на цьому тлі виступив за термінове скликання Радбезу ООН, а Європейський Союз запевнив у своїй непохитності щодо захисту регіональної стабільності.
Український лідер Володимир Зеленський підтримав дії союзників, зазначивши, що іранський народ заслуговує на шанс звільнитися від терористичного режиму заради глобальної безпеки. Тим часом ситуація всередині Ірану зазнала карколомних змін. 28 лютого стало відомо про смерть аятоли Алі Хаменеї – інформацію, яку спочатку оприлюднив Трамп, згодом підтвердило державне агентство IRNA.
Початок березня ознаменувався новими погрозами. 1 березня КВІР оголосив про старт “найбільш руйнівного” наступу в історії країни, на що Трамп відповів ультиматумом про “дуже сильний удар”. Держсекретар Марко Рубіо попередив, що кожна наступна фаза операції буде ще потужнішою за попередню. Вже 6 березня президент США прямо заявив про необхідність зміни іранської влади, зауваживши, що розглядає кандидатури на роль нового лідера країни.
Попри це, 8 березня Рада експертів Ірану призначила Моджтабу Хаменеї, сина покійного аятоли, новим верховним лідером. Дональд Трамп відреагував на це призначення стримано, нагадавши, що без схвалення Вашингтона жоден керівник у Тегерані “довго не протримається”.
Наразі у протистоянні настала певна пауза. 26 березня президент Трамп оголосив, що руйнування енергетичного сектору Ірану призупинено до 6 квітня. Це рішення було ухвалено на прохання іранського уряду для проведення переговорів, результати яких очікує вся світова спільнота.
Залишити коментар