Європейська комісія у щорічному звіті про розширення за 2025 рік зафіксувала кілька тривожних тенденцій в Україні — насамперед зростання тиску на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство.
Офіційна презентація документа запланована на 4 листопада о 14:00, однак журналісти вже ознайомилися з його основними положеннями.
Єврокомісія визнає, що Україна продемонструвала помітний прогрес на шляху до членства в Євросоюзі та зберігає прихильність курсу реформ, незважаючи на повномасштабну війну. У документі позитивно оцінено «дорожні карти» реформ у сферах верховенства права, державного управління, функціонування демократичних інституцій і захисту прав національних меншин.
Разом із тим зазначається, що «останні негативні тенденції, включно зі зростанням тиску на спеціалізовані антикорупційні агентства та громадянське суспільство, мають бути рішуче подолані».
У звіті перераховано кілька прикладів тиску на антикорупційну інфраструктуру. Єврокомісія згадує, зокрема, липневі протести проти закону, який загрожував незалежності НАБУ та САП. Після хвилі критики всередині країни та з боку міжнародних партнерів парламент ухвалив оновлену версію закону, що відновила незалежність обох інституцій, але залишила низку спірних положень.
Серед них — норми, які під час воєнного стану дозволяють призначення прокурорів до регіональних прокуратур і Офісу генерального прокурора без конкурсних процедур, а також надають генпрокурору доступ до матеріалів досудового розслідування (окрім справ, що належать до компетенції НАБУ та САП).
Єврокомісія наголошує на потребі подальшого зміцнення незалежності, доброчесності та ефективності судової влади, прокуратури й правоохоронних органів, а також на необхідності активнішої боротьби з організованою злочинністю.
У документі згадується і прагнення українського уряду завершити переговори про вступ до ЄС до кінця 2028 року. Єврокомісія називає цю мету «амбітною» і зауважує, що для її досягнення потрібно пришвидшити темп реформ, особливо у сфері верховенства права.
Звіт підтверджує, що Україна вже виконала умови для відкриття кількох переговорних кластерів — «основоположних засад», «внутрішнього ринку» та «зовнішніх відносин». Очікується, що до кінця поточного року країна буде готова відкрити ще три кластери, які залишаються.
Процес переговорів про вступ охоплює шість кластерів, які включають 35 тематичних розділів законодавства ЄС. Наразі відкриття перших із них блокує Угорщина.
Цей звіт став першим, який публікує новий склад Європейської комісії, що розпочала роботу наприкінці 2024 року. У ньому враховано й те, що у вересні 2025 року Україна завершила скринінг національного законодавства в межах підготовки до переговорів про євроінтеграцію.
Залишити коментар