Докторка психологічних наук, професорка і завкафедри психології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Марина Орап поділилася досвідом, як зберегти психологічне здоров’я під час переходу на зимовий чи літній час.
За її словами, настрій людини значною мірою залежить від фізичного стану та ставлення до подій, що відбуваються у житті:
«На ці дві позиції ми здебільшого можемо впливати. Відтак, впливати на свій настрій та самопочуття. Я користуюся простою істиною: як себе налаштую, так усе й відбудеться. Щодо переходу на зимовий чи літній час є чимало плюсів. Якщо на них акцентувати, то зміна режиму дня не буде сприйматися як щось негативне чи депресивне».
Психологиня пояснює, що в осінньо-зимовий період день починається зі світла, а вечір темніє швидше. Це можна використовувати для створення домашнього затишку. Весняне переведення стрілок навпаки подовжує світлий час доби, пробуджує життя та зелень навколо. Головне — не пропустити ці позитивні моменти серед щоденних турбот.
Марина Орап радить готувати організм до зміни часу поступово:
«Наш організм — це система, яку можна власноруч налаштувати. Перед переведенням годинника я за тиждень змінюю час сну на 10 хвилин, щоб поступово звикнути. Це захищає від різкого стресу та допомагає легше адаптуватися».
Також важливо дотримуватися певних вечірніх ритуалів та обмежувати використання ґаджетів щонайменше за 40 хвилин до сну:
«Перед сном я можу читати або дивитися спокійні фільми. За 20 хвилин до сну чищу зуби — і організм автоматично налаштовується на сон. Повторюваність щоденних звичок створює ритуал, який заспокоює і дозволяє спокійно засинати».
Ще один аспект — режим харчування та пиття. Легка вечеря, приготовлена заздалегідь, допомагає уникнути перевантаження шлунку. Психологиня радить відмовлятися від тонізуючих напоїв та кави після 20-21 години, що сприяє міцному і спокійному сну навіть після переведення годинника.
Щодо довгих зимових вечорів, Марина Орап наголошує:
«Інколи потрібно вольовим рішенням вимикати комп’ютер, адже вечірнє сидіння над проєктами чи соцмережами активує мозок і підвищує рівень гормону стресу — кортизолу. Тому я повертаюся до занять для душі, люблю вишивати, робити намиста або переглядати спокійні фільми. Позитивний настрій і оптимізм — у наших руках, і вони безпосередньо впливають на відчуття щастя та радості».
Психологиня підкреслює, що дотримання режиму дня, встановлення вечірніх ритуалів та правильне харчування допомагають організму легше адаптуватися до зміни часу та зберігати психічне здоров’я протягом зимового періоду.
Залишити коментар