Європейський парламент зробив вирішальний крок для забезпечення фінансової стабільності Києва на найближчі два роки. У середу, 21 січня, депутати переважною більшістю голосів підтримали запуск механізму посиленої співпраці, який відкриває доступ до кредитної лінії у розмірі 90 мільярдів євро.
Результати голосування у Страсбурзі виявилися переконливими: 499 законодавців висловилися “за”, тоді як 135 виступили проти, а ще 24 – утрималися. Це рішення фактично розблоковує процес, який розпочався ще наприкінці минулого року під час саміту Євроради. Оскільки Чехія, Угорщина та Словаччина відмовилися брати участь у цій ініціативі, Брюссель застосував особливу юридичну процедуру. Вона дозволяє групі країн – членів ЄС рухатися вперед самостійно, не чекаючи на повний консенсус усіх столиць.
Розподіл коштів та механізми безпеки
Гроші не будуть надані одноразово – програма розрахована на 2026 та 2027 роки. Важливо, що європейська допомога має чітку структуру розподілу:
- 60 мільярдів євро призначені для задоволення нагальних військових потреб;
- 30 мільярдів євро спрямують на загальну бюджетну підтримку української економіки.
На відміну від багатьох попередніх дискусій, цей кредит не прив’язаний до заморожених активів Російської Федерації. Натомість Євросоюз вийде на ринки капіталу для спільних запозичень. Гарантом виплати позики виступить так званий “запас” бюджету ЄС – випробувана модель, яка використовується для фінансової підтримки України з 2023 року. Тепер слово за Радою ЄС, яка має формально затвердити документ, аби він набув чинності.
“Фінансова ситуація України вимагає, щоб виділення фінансової допомоги Союзу відбулося не пізніше другого кварталу 2026 року”
Час грає критичну роль. Законодавчий пакет, підготовлений Єврокомісією ще 14 січня, має на меті створити надійний фінансовий тил, який дозволить Україні впевнено планувати свої оборонні та соціальні видатки у довгостроковій перспективі.
Залишити коментар