Український уряд розгортає масштабну програму децентралізації енергосистеми, намагаючись убезпечити міста від повторення зимових блекаутів. Ключовою ставкою в цій стратегії є когенерація – до наступного опалювального сезону в мережу планують інтегрувати 1,5 ГВт нових потужностей.
Про такі амбітні плани за підсумками засідання РНБО повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. За її словами, досвід поточної зими змусив Кабмін радикально переглянути підходи до енергетичної безпеки регіонів. Наразі стратегічна мета держави – будівництво 4 ГВт розподіленої генерації, частина з яких уже функціонує.
Левову частку з анонсованих 1,5 ГВт візьмуть на себе державні структури та результати попередніх тендерів. Зокрема, близько 400 МВт забезпечать держпідприємства, а ще 330 МВт – це проєкти, що перемогли на конкурсах з розподіленої генерації. Водночас уряд закликає приватний бізнес не стояти осторонь і активно інвестувати у власні когенераційні установки.
Чотири стовпи виживання: що передбачає новий план стійкості
- надійний захист існуючих енергооб’єктів;
- розбудова мережі додаткової когенерації;
- перехід на децентралізоване теплопостачання;
- автономізація водопостачання.
Окрему увагу на засіданні приділили готовності громад. Як з’ясувалося, не всі регіони встигли підготувати «домашнє завдання» – Київ досі не надав свій офіційний план стійкості за підписом мера. Столиці дали рівно тиждень на виправлення ситуації, запропонувавши урядову допомогу в оформленні документів.
«План стійкості Києва, який мав бути поданий за підписом міського голови, не подали. Рішенням РНБО для Києва дали один тиждень, ми можемо допомогти подати, оформити належним чином», – підкреслила Юлія Свириденко.
Бетонні шелтери та енергетичний «Рамштайн»: стратегія Міненерго
Міністр енергетики Денис Шмигаль акцентував на тому, що паралельно з будівництвом нового триває запекла боротьба за збереження старого. Наразі «Укренерго» та «Нафтогаз» фокусуються на фізичному захисті другого рівня. Це не просто сітки від дронів, а масивні бетонні укриття та заглиблені в землю споруди, здатні витримати ракетні влучання.
Ще одним критичним моментом є створення гігантського резерву запчастин. Україна планує сформувати трикратний запас обладнання відносно того, що було знищено під час останніх атак. Щоб пришвидшити процеси, питання закупівель винесуть на наступний енергетичний «Рамштайн». Україна розраховує залучити понад 5 млрд євро, а перемовини з партнерами стартують вже у першій половині березня.
Конкретні цифри по державним компаніям на 2026 рік вже відомі. «Нафтогаз» має створити 392 МВт альтернативної генерації, а Оператор ГТС додасть ще 92 МВт завдяки газотурбінному обладнанню. Питання палива також на контролі: план закачування газу у сховища залишається на рівні 13 млрд кубів.
Хроніка ударів та наслідки для столиці
Нинішня ситуація в енергосистемі залишається вкрай напруженою. Режим надзвичайної ситуації, введений ще 14 січня, став відповіддю на системний терор РФ та аномальні морози. Ситуація наприкінці січня була близька до критичної: через обмерзання ліній та одночасне відключення потужних магістралей між Україною, Румунією та Молдовою стався каскадний збій. Це призвело до зупинки київського метро та масових відключень у низці областей.
Особливо болючими стали січневі атаки для киян. Лише під час ударів 9, 20 та 24 січня сотні тисяч родин залишалися без світла. Найбільш драматична ситуація спостерігалася на Троєщині, де через пошкодження інфраструктури та морози температура в квартирах падала до +6 градусів. Тоді для порятунку людей довелося розгортати навіть наметові містечка.
Саме цей трагічний досвід став каталізатором для розробки «планів стійкості», які мають перетворити енергосистему на розгалужену та менш вразливу мережу до настання наступних холодів.







Залишити коментар