Дорогий стіл: як спроба продати меблі обернулася для тернополянки боргами у 186 тисяч гривень

Бажання продати кухонний чи письмовий стіл через популярний маркетплейс закінчилося для мешканки Тернополя фінансовою катастрофою. Замість очікуваного прибутку жінка отримала чотири кредитні зобов’язання, оформлені на її ім’я сторонніми особами.

Схема спрацювала за класичним сценарієм фішингу. Щойно оголошення з’явилося в мережі, з потерпілою зв’язався потенційний “покупець”. Зловмисник діяв переконливо – він запевнив жінку, що готовий придбати товар, але для переказу коштів їй необхідно перейти за посиланням та ввести реквізити своєї картки. Довірившись незнайомцю, тернополянка виконала всі інструкції, фактично віддавши ключі від своїх рахунків у руки шахраїв.

Наслідки виявилися миттєвими. Використавши конфіденційні дані, злочинці оперативно відкрили на ім’я жінки кілька кредитних ліній у різних фінансових установах. Суми боргів накопичувалися блискавично:

• 50 000 гривень;
• 40 000 гривень;
• 20 000 гривень;
• 76 000 гривень.

Загалом за один вечір потерпіла стала боржником на 186 000 гривень. Наразі слідчі Національної поліції Тернопільської області проводять перевірку за цим інцидентом. Правоохоронці нагадують, що згідно зі статтею 190 Кримінального кодексу України, за подібні махінації передбачено суворе покарання – від грошових штрафів до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Як не стати наступною жертвою

Щоб не потрапити у пастку на платформах оголошень, поліція закликає громадян дотримуватися базової цифрової гігієни. Головне правило – номер картки є єдиною інформацією, яка потрібна покупцеві для переказу вам грошей.

“Не переходьте за сумнівними посиланнями та не вводьте банківські реквізити за вказівками незнайомців; пам’ятайте, що для отримання коштів за проданий товар достатньо лише номера банківської картки; у випадку підозрілих дій негайно звертайтеся до банку та телефонуйте на спецлінію 102”, – наголошують у ГУНП.

Якщо ви запідозрили неладне під час угоди, негайно блокуйте свої рахунки через банківську установу та повідомляйте правоохоронні органи. Зайва пильність у мережі – це єдиний спосіб вберегти власні кошти від професійних маніпуляторів.