У вівторок, 25 березня, православні та греко-католики святкуватимуть Благовіщення Пресвятої Богородиці — одне з дванадцяти найбільших свят церковного року, що присвячене події, коли архангел Гавриїл сповістив Діві Марії волю Божу.
Цей день є особливим у календарі, адже знаменує початок історії Спасіння людства. Згідно з Євангелієм, архангел Гавриїл приніс Марії благу звістку про те, що вона стане Матір’ю Божого Сина. Саме з цієї миті, вважають богослови, розпочинається втілення Божого задуму про відкуплення світу.
У перші століття свято мало кілька назв, зокрема: «Христове Зачаття», «Благовіщення про Христа», «День Привітання». Сучасна назва — Благовіщення Пресвятої Богородиці — була закріплена в VII столітті і є загальною для всієї Східної Церкви. Нині це найбільше з Богородичних свят.
Свято має одноденне передсвяття (24 березня) та післясвяття (26 березня), яке вшановує Собор архангела Гавриїла — того самого, хто приніс благу звістку.
Попри те, що Благовіщення зазвичай припадає на час Великого посту, у цей день звершується святкова Божественна літургія — за чином святителя Іоана Золотоустого або Василія Великого. Напередодні відправляється урочисте бдіння.
Богослужбові піснеспіви до свята склали великі церковні поети та святителі: Іоан Дамаскін, Косма Маюмський, Феофан Нікейський. Їхні гімни пройняті радісним і величним змістом, а слово «Радуйся!» — ангельське привітання до Марії — багаторазово повторюється у всіх літургійних текстах.
Священники закликають у цей день з особливою ревністю звернутися до Пресвятої Богородиці з молитвою — про мир, захист, спасіння від зла та духовну опіку:
«Нехай Пречиста Діва покриє нас Своїм Омофором, буде Нерушимою Стіною і захисницею в часи випробувань».
Свято Благовіщення нагадує всім вірянам про силу Божої обітниці, важливість довіри до волі Господа і покликання до внутрішньої чистоти, надії та смирення.
Залишити коментар