Національний банк офіційно кваліфікував схему BitCapital як незаконну, проте сервіс і далі набирає клієнтів через дзеркала доменів та рекламу в месенджерах. Той, хто вже підписав такий договір, воює за іншими правилами, ніж людина зі звичайною прострочкою в ліцензованій МФО.
Рішення НБУ № 33-рш: чому “позика в USDT” — це гривневий кредит без ліцензії
Нацбанк дійшов висновку 4 лютого 2025 року й оформив його рішенням № 33-рш. Те, що майданчик називав позикою в стейблкоїні USDT, насправді було звичайним кредитуванням, а рахунок за ним ішов у гривні. Людина підписувала папери про криптоактиви, а на руки отримувала національну валюту й борг, порахований у ній же.
Токен знадобився не заради зручності клієнта. Договір про віртуальні активи виносив угоду за поле Закону «Про споживче кредитування», а разом з ним — і за поле обмежень. Найболючіше з них стосується того, скільки коштують позичені гроші. Закон №3498-IX запровадив денну процентну ставку, вище 1% підняти її ніхто не має права, і з 21 серпня 2024 року планка діє в повну силу.
Той, хто не визнає себе кредитодавцем, її просто не помічає, тому за місяць прострочення штрафи спокійно обганяють саму видану суму. Уся конструкція трималася на одному — гривневу позику видавали за криптовалютний кредит, і це маскування споживчого кредиту стало ядром порушення.
GOLDEN INTEREST GROUP LIMITED, реєстраційний номер 15205752, значилася першим надавачем послуг — британська компанія без єдиного офісу в Україні. Потім вивіску переписали на іншу британську структуру, Social Finance Care and Wellbeing Investments LLP. Від перестановки табличок нічого не змінилося, бо жодна юрособа-нерезидент не має права позичати українцям гроші під відсоток.
Понад 700 звернень громадян дали регулятору привід для перевірки, а зібрані матеріали Нацбанк передав до Національної поліції та Бюро економічної безпеки. Майданчик після цього нікуди не подівся. Реклама в Telegram працювала далі, клієнти приходили далі.
Слідчі Голосіївського управління поліції Києва разом із кіберполіцією 17 квітня 2026 року вручили підозри сімом мешканцям Дніпропетровщини, які роздавали позики в Tether через BitCapital. Кол-центр група тримала в Дніпрі, а на боржників тиснула ботофермою з майже 6 тисяч сім-карток і згенерованим принизливим контентом. Обшуків було 44, попередня сума збитків — близько 5 мільйонів гривень.
Як перевірити легальність кредитора: реєстр НБУ та ознаки нелегальної схеми
Комплексна інформаційна система Національного банку, скорочено КІС, дає відповідь за півхвилини. Вбийте на kis.bank.gov.ua найменування установи або її восьмизначний код і подивіться на статус ліцензії. Порожній результат означає, що вимагати з вас відсотки така структура не має жодних правових підстав. Крипто-схема лишає власні сліди, які відрізняються від типових прикмет шахрайського сайту.
Насторожити мають такі маркери:
- Кошти обіцяють закинути на криптогаманець, тоді як легальна компанія переказує гривню на картку або рахунок.
- У реквізитах для погашення стоїть картка фізичної особи, а не IBAN установи.
- Особу перевіряють без BankID і без застосунку «Дія».
- Реальну річну ставку ніхто не розкриває, а Паспорт споживчого кредиту не з’являється ні перед підписанням, ні після нього.
- У тексті договору живуть «токени» та «цифрові активи» там, де насправді йдеться про гривню.
Заблокований домен таких власників не спиняє — наступного дня піднімається дзеркало під новою назвою, тому в мережі й далі висять сторінки, на яких шукають робочий вхід до кабінету чи умови доступу. Реклама подібних майданчиків любить слово блокчейн-технології, хоча до справжнього децентралізованого фінансування схема не дотягує й близько.
Користувачі часто знаходять розбір доступу до цієї конкретної платформи на спеціалізованих ресурсах, зокрема https://lovilave.com.ua/access/bitcapital, де описано специфіку взаємодії з подібними крипто-кредиторами. Варто розуміти головне — криптопозика у виконанні нелегала залишається звичайним гривневим боргом.
Гроші падають на гаманець за кілька хвилин, і швидка транзакція справді вражає, тільки от сама угода від цього іншою не стає. Суд дивиться на економічну суть операції, а не на назву, вписану в шапку документа. Ліцензований кредитор переказує кошти зі свого рахунку, і кожен такий платіж проходить банківський моніторинг. Коли гроші прилітають від незнайомої фізособи, схема видає себе сама. Цифрова валюта в Україні досі не є законним платіжним засобом, тож рахувати борг усе одно доведеться у гривні.
Позика вже оформлена: скарга до НБУ, позов про недійсність, захист від колекторів
Правила поведінки колекторів і легальні способи протидії детально розібрані в окремому матеріалі. Ви сперечаєтеся не з новим кредитором за договором відступлення, а з людьми, які діють від імені структури, що взагалі не мала права видавати кошти в борг. Такий правочин від початку несе ознаки нікчемного. Атакувати слід не дзвінки, а сам договір.
Готуючи позовну заяву, зосередьтеся на трьох підставах недійсності:
- Ліцензії Національного банку на видачу коштів у кредит кредитодавець не має й ніколи не мав.
- За послугою стоїть юрособа-нерезидент, якій фінансовий ринок України закритий.
- Угоду укладено внаслідок обману, бо звичайне гривневе кредитування видали за операцію з криптоактивами.
Позов ставить дві вимоги — визнати правочин недійсним і повернути все, що ви віддали понад тіло. Відсотки, комісії та штрафи нелегальному кредитору не належать. Рішення № 33-рш працює як офіційний документ регулятора, і саме на нього спираються в таких спорах.
Судова практика вже з’явилася — у квітні 2026 року адвокатське об’єднання «Захист» розповіло про справу, у якій одеський Приморський районний суд позбавив сили боргове зобов’язання на 41 982 гривні за електронним договором із BitCapital.
Скаргу до Національного банку через офіційну форму на сайті подати варто, хай навіть нагляд регулятора на нелегалів не поширюється. Кожне звернення фіксує масштаб порушення, дає правоохоронцям додаткову фактуру, а самій компанії — публічну мітку нелегала. Додайте скриншоти особистого кабінету, квитанції про перекази та листування з операторами.
Окремі заяви подайте до Бюро економічної безпеки та Департаменту кіберполіції через їхні електронні форми, бо кредитування нерезидентом без ліцензії давно переросло межі споживчого спору. БЕБ цікавлять протиправні операції у фінансовій сфері та податки, яких із такого обороту ніхто не платив. Кіберполіція розбирає ботоферми, підмінені номери й згенерований компромат — рівно той інструментарій, за який навесні 2026-го вручили сім підозр. Кожна заява поповнює доказову базу слідства.
Залишити коментар