Гроші з Європи можуть піти вже за кілька тижнів. Паралельно Україна різко нарощує виробництво зенітних дронів, а на дипломатичному фронті назріває конфлікт через зерно. Такий вигляд має інформаційний ранок 28 квітня – з акцентами, які впливають і на економіку, і на безпеку.
У Міністерстві фінансів очікують перші транші великої європейської допомоги вже у травні – червні. Йдеться про загальний пакет у 90 мільярдів євро на 2026 – 2027 роки, який фінансуватиметься через спільні запозичення ЄС під гарантії бюджету блоку.
“Це другий випадок масштабних спільних боргових зобов’язань Євросоюзу після пандемії. Гроші почнуть надходити в країну, ймовірно, вже у травні-червні”
У перспективі двох років Україна розраховує на рівномірний розподіл – по 45 мільярдів євро щорічно. Левова частка піде на оборону, але значна сума також підтримає соціальні витрати держави.
Розподіл коштів у поточному році:
- 16,7 мільярда євро – соціальна бюджетна підтримка;
- 28,3 мільярда євро – оборонний сектор.
Формати фінансування держбюджету:
- 8,35 мільярда євро – макрофінансова допомога;
- 8,35 мільярда євро – через програму Ukraine Facility.
Остаточні параметри угоди ще узгоджують – тривають технічні консультації щодо траншів та їхніх обсягів. Рішення про запуск цієї програми було розблоковане після погодження країнами ЄС і супроводжувалося новим пакетом санкцій проти Росії.
На іншому напрямку – дипломатичному – ситуація загострюється. Україна викликала посла Ізраїлю для вручення ноти протесту через друге судно із зерном, яке, за даними Києва, було вивезене з окупованих територій.
“Важко зрозуміти відсутність адекватної реакції Ізраїлю… Тепер, коли до Хайфи прибуло ще одне таке судно, ми вкотре застерігаємо Ізраїль від прийняття викраденого зерна”
Ізраїльська сторона натомість заявляє про відсутність доказів і юридичних запитів, наголошуючи, що діятиме виключно в межах закону. Подібний інцидент уже траплявся в середині квітня, коли в порту Хайфи розвантажили балкер із підозрілим вантажем.
Тим часом у секторі безпеки акцент зміщується на підготовку кадрів. Уже в травні близько 200 поліцейських вирушать на полігони для проходження оновленої програми підготовки. До навчання залучають інструкторів із бойових підрозділів та фронту.
“Поліцейський має бути завжди готовий до дії в таких екстремальних ситуаціях”
Ключовий критерій – психологічна готовність працювати в умовах високої насиченості зброєю. Частина правоохоронців уже має бойовий досвід: близько 8 800 поліцейських перебувають на фронті. Інших планують направляти на стажування у прифронтові регіони. Поштовхом до змін стала стрілянина у Києві 18 квітня, після якої переглянули протоколи реагування.
Ще одна тенденція – стрімке зростання ролі технологій. За чотири місяці Україна отримала удвічі більше зенітних дронів, ніж за весь минулий рік. Це дозволяє суттєво економити ресурси: такі безпілотники в рази дешевші за ракети і навіть за самі “шахеди”.
У березні дрони-перехоплювачі знищили понад 33 тисячі російських безпілотників різних типів. Постачання відбувається через кілька каналів – від державних контрактів до спеціальних програм і цифрових платформ закупівель. Така диверсифікація забезпечує стабільність і швидке нарощування обсягів.
На завершення – про внутрішню політику. Уже найближчими днями МВС планує провести широкі консультації щодо закону про цивільну зброю. До обговорення залучать депутатів, експертів, військових і медіа.
“Це дуже серйозне питання, питання безпеки наших громадян… ми спільно зможемо знайти спільний знаменник”
Йдеться про документ, який ще у 2022 році підтримали в першому читанні, але далі він не просувався. Тепер влада намагається повернутися до теми, зважаючи на нові реалії війни і післявоєнної безпеки.
Залишити коментар