Вашингтон і Тегеран опинилися на порозі нового витка протистояння після інциденту в стратегічно важливих водах. Президент США Дональд Трамп публічно звинувачив іранську сторону у веденні вогню в Ормузькій протоці, назвавши ці дії прямим порушенням чинної угоди про припинення вогню.
“Іран вирішив вчора стріляти в Ормузькій протоці – повне порушення нашої Угоди про припинення вогню! Це було негарно, чи не так?”, – заявив Трамп.
За даними американської сторони, під обстріл іранських військових нібито потрапили два цивільні об’єкти – французьке судно та британський вантажний корабель. Ситуація загострюється на тлі ультиматумів з боку Білого дому щодо енергетичної та транспортної інфраструктури Ірану.
“Ми пропонуємо дуже справедливу та розумну УГОДУ, і я сподіваюся, що вони її приймуть, бо якщо ні, Сполучені Штати виведуть з ладу кожну електростанцію та кожен міст в Ірані”, – заявив Дональд Трамп.
На 20 квітня в Пакистані заплановано раунд переговорів, де сторони мали б обговорити умови завершення війни, яка триває з 28 лютого після спільної операції США та Ізраїлю. Однак дипломатичний процес наразі перебуває у глухому куті.
Позиція Тегерана та суперечки щодо ядерних матеріалів
Заступник міністра закордонних справ Ірану Саїд Хатібзаде констатував стагнацію переговорного процесу. Він пояснив це “максималістськими вимогами” Вашингтона, які іранська сторона вважає неприйнятними.
Окремим пунктом розбіжностей стало питання ядерних запасів. Хатібзаде категорично заперечив можливість передачі збагаченого урану Сполученим Штатам, спростовуючи попередні заяви Трампа.
“Можу сказати, що жодного збагаченого матеріалу до Сполучених Штатів не буде відправлено. Це нереально, і я можу запевнити вас, що, хоча ми готові розглянути будь-які занепокоєння, які у нас є, ми не збираємося погоджуватися на речі, які нереально реалізувати”, – заявив Саїд Хатібзаде.
Варто зазначити, що ще 17 квітня іранський уряд оголосив про розблокування Ормузької протоки, прив’язавши це до режиму тиші між Ліваном та Ізраїлем.
Дональд Трамп підтвердив факт відкриття проходу, проте наголосив, що американська морська блокада залишається чинною. За його словами, обмеження з боку ВМС США є частиною ширшої військової кампанії проти Ірану.
Вже 18 квітня іранське командування оголосило про повернення до режиму “суворого контролю” в акваторії. Тегеран аргументував це рішення діями США, які продовжують блокувати іранські судна.
Хронологія конфлікту та загибель Хаменеї
Початком активної фази стали удари Ізраїлю по Тегерану 28 лютого, після чого Трамп оголосив про старт “великої бойової операції”. Американський лідер звинуватив Іран у дестабілізації регіону через підтримку угруповань у Сирії, Іраку, Лівані та ХАМАСу, визначивши ціллю знищення іранського флоту та ракетного потенціалу.
Реакція КВІР була миттєвою: атаки безпілотників і ракет по Ізраїлю та американських базах у Катарі, ОАЕ та Саудівській Аравії. Євросоюз при цьому висловив підтримку стабільності, а президент України Володимир Зеленський зазначив, що іранський народ заслуговує на шанс звільнитися від чинного режиму.
Ключовим моментом стало підтвердження смерті верховного лідера Алі Хаменеї 28 лютого. На початку березня КВІР анонсував масштабний наступ на бази США, на що Трамп відповів погрозами “ніщівних ударів” і закликами до повної зміни іранської верхівки.
Після тривалої напруги 8 березня новим верховним лідером став син покійного аятоли – Моджтаба Хаменеї. Протягом березня США кілька разів призупиняли атаки на енергооб’єкти, намагаючись дати шанс дипломатії.
Трамп неодноразово погрожував тотальним руйнуванням іранської інфраструктури, що могло спровокувати непередбачувану реакцію в усьому регіоні. Втім, на початку квітня сторони почали обмінюватися пропозиціями через посередників.
6 квітня Тегеран через Пакистан надав план із 10 пунктів. Трамп назвав цей документ прийнятним фундаментом для діалогу і погодився відкласти масовану атаку в обмін на вільну навігацію в протоці.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що безпечний прохід через Ормузьку протоку протягом двох тижнів можливий “за умов координації зі збройними силами Ірану та з урахуванням технічних обмежень”.
Тристоронні зустрічі в Ісламабаді 11 квітня не принесли остаточного миру. Віцепрезидент Джей Ді Венс підкреслив, що іранська сторона відмовилася ліквідувати свою ядерну програму, що стало головним каменем спотикання.
Причини запровадження морської блокади
Через провал ядерних домовленостей 11 квітня, Трамп анонсував початок повномасштабної блокади протоки з 13 квітня. Президент США наказав військовим перехоплювати всі кораблі, які сплачують транзитне мито до бюджету Ірану.
Він також попередив Іран, що якщо його військові розпочнуть атакувати
Залишити коментар