Ватикан непохитний у своїй антивоєнній позиції, попри відкритий тиск з боку Вашингтона. Папа Римський Лев XIV публічно відповів на закиди президента США Дональда Трампа, підкресливши, що не збирається вступати в особисту полеміку з американським лідером, проте продовжить засуджувати збройні конфлікти.
У своєму зверненні голова Римо-католицької церкви чітко окреслив пріоритети престолу.
“Я продовжуватиму голосно виступати проти війни, прагнути сприяти миру, сприяти діалогу та багатостороннім відносинам між державами для пошуку справедливого розв’язування проблем”, – підкреслив понтифік.
За словами понтифіка, він не бачить сенсу в дискусіях з президентом США, оскільки його місія полягає в іншому.
“Я не думаю, що послання Євангелія призначене для зловживання, як це роблять деякі люди… Занадто багато людей страждають у світі сьогодні. Занадто багато невинних людей гинуть. І я думаю, що хтось має встати та сказати, що є кращий вихід”, – додав Лев XIV, акцентуючи на тому, що його діяльність позбавлена політичних амбіцій.
Конфлікт загострився після того, як Дональд Трамп назвав Папу “абсолютно некомпетентним у питаннях зовнішньої політики”. Реакція Білого дому була спровокована натяками понтифіка щодо засудження дій США проти Ірану – Трамп прямо заявив, що не бажає бачити на чолі Церкви людину, яка критикує американського президента.
Публічна позиція Ватикану стала ще більш виразною 11 квітня. Під час богослужіння у Базиліці Святого Петра Лев XIV, уникаючи конкретних назв країн, закликав припинити “ідолопоклонство перед грошима” та “демонстрацію сили”, наголосивши, що справжня міць полягає у служінні життю.
Цей виступ став продовженням великоднього заклику від 5 квітня, де понтифік просив світових лідерів скласти зброю заради порозуміння.
Крах дипломатичних зусиль у Пакистані
Поки Ватикан закликає до миру, дипломатичний трек між Вашингтоном та Тегераном зайшов у глухий кут. Переговори в Пакистані, що відбулися 11 квітня, завершилися безрезультатно. Як пояснив Джей Ді Венс, іранська сторона відмовилася згортати свою ядерну програму та припиняти виробництво зброї.
Відповідь Дональда Трампа була миттєвою: він оголосив про початок морської блокади Ормузької протоки. ВМС США отримали наказ перехоплювати всі судна, які сплачують мито Тегерану за прохід цією стратегічною артерією.
Президент США також висунув жорсткий ультиматум. Він попередив, що будь-яка спроба іранських військових атакувати американські кораблі призведе до того, що ВМС США “відправлять іранців у пекло”.
Хронологія масштабного протистояння на Близькому Сході
Ескалація почалася 28 лютого з атаки Ізраїлю на Тегеран. Того ж дня Трамп оголосив про початок “великої бойової операції” США, обґрунтовуючи це фінансуванням іранським режимом терористичних груп, таких як ХАМАС, та бойовиків у Сирії та Іраку. Головною метою було названо знищення ракетної індустрії та флоту Ірану.
У відповідь КВІР завдав ударів ракетами та дронами по Ізраїлю та американських об’єктах у Катарі, Саудівській Аравії та ОАЕ.
Європейський Союз висловив стурбованість ситуацією, підтвердивши відданість регіональній стабільності.
Володимир Зеленський також прокоментував події, зазначивши, що іранський народ заслуговує на шанс позбутися “терористичного режиму” заради безпеки інших націй.
Наприкінці лютого Трамп повідомив про смерть верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, що згодом підтвердило державне агентство IRNA.
На початку березня ситуація загострилася ще більше: КВІР оголосив про старт “найбільш руйнівної операції” проти США та Ізраїлю, на що Трамп відповів погрозами завдати надпотужного удару.
Політичний ландшафт Ірану змінився 8 березня, коли новим верховним лідером став син загиблого аятоли – Моджтаба Хаменеї, попри те, що Трамп заявляв про наявність власних кандидатур на цю посаду.
Протягом березня Білий дім кілька разів переносив терміни знищення енергетичної інфраструктури Ірану, сподіваючись на угоду.
Трамп неодноразово погрожував тотальним руйнуванням мостів та електростанцій, що могло б спровокувати катастрофічні наслідки для всього регіону.
Шанс на деескалацію з’явився 6 квітня, коли через посередництво Пакистану Іран передав план врегулювання з 10 пунктів.
Вже 7 квітня Трамп погодився на двотижневу паузу в бомбардуваннях за умови розблокування Ормузької протоки, назвавши пропозиції Тегерана базою для діалогу.
Глава МЗС Ірану Аббас Аракчі підтвердив можливість безпечного транзиту через протоку за умови військової координації.
Залишити коментар