У Києві назвали лауреатів державних галузевих мистецьких премій 2025 року. Урочиста церемонія у Національному театрі імені Івана Франка зібрала провідних представників української культури, які цього року визначили п’ятнадцятьох найкращих серед понад 170 претендентів.
Подія стала важливим акцентом на ролі мистецтва в часи війни. Саме це підкреслила віцепрем’єрка – міністерка культури Тетяна Бережна, відкриваючи захід.
«Сьогодні ми тут, щоб відзначити тих, хто творить сенси, зберігає памʼять й формує образ сучасної України у світі. Кожен із вас – це окрема історія сили й натхнення», – сказала вона.
Цьогоріч нагороди вручили в дванадцяти преміях, що охоплюють театр, музику, хореографію, образотворче мистецтво, фотографію, літературу, переклад і музикознавство. Церемонію провів актор В’ячеслав Хостікоєв, а серед гостей були керівник театру Євген Нищук та очільниця Держмистецтв Ольга Россошанська.
Нагороди у сфері фотомистецтва
Першою оголосили Премію імені Миколи Анацького – нову державну нагороду, започатковану торік на честь військового фотографа. Її лауреатами стали:
- Юрій Лісничук – документальна (репортажна) фотографія;
- Ігор Лавров – художня фотографія.
Також комітет відзначив роботи Вікторії Пудровської та Павла Пономарьова.
Образотворче мистецтво та кераміка
Премію імені Катерини Білокур цьогоріч отримав кераміст Рустем Скибін за цикл панно «Qalqan/Щит». У художній площині відзначили також лауреата Премії імені Михайла Дерегуса – Юрія Смольського за серію робіт «Горизонт».
Комітет премії відзначив і низку авторів, чиї твори розкривають теми війни та крихкості часу: Наталію Кохаль та Володимира Стасенка.
Література та переклад
Премію імені Шолом-Алейхема отримав письменник Леонід Лейдерман за роман «Кохана вийде». Серед відзначених також перекладачка Тетяна Непипенко та драматург Олександр Володарський.
У номінації перекладу Премію імені Григорія Кочура здобув Олег Жупанський за український переклад поезій Андреаса Гріфіуса «Сльози вітчизни». Додатково комітет відзначив працю Віталія Радчука.
Премія імені Олеся Гончара цього року дісталася Олені Пшеничній за роман «Там, де заходить сонце». Окремо відзначили Валентину Розуменко, Сергія Башинського, Марію Паплаускайте та Юліану Нестерович.
Музика, театр і хореографія
Лауреатами Премії імені Миколи Лисенка стали Олександр Перепелиця – за виконавське мистецтво, та музикознавиця Ольга Шуміліна – за видання, присвячене двохорним концертам Рачинського і Березовського.
Премію імені Віктора Косенка отримала композиторка Євгенія Марчук за збірку ансамблевих творів «Перевтілення».
У театральній сфері відзначили режисера Дмитра Захоженка за виставу «Птахи» Львівського драмтеатру імені Лесі Українки. А премію імені Анатолія Шекери у хореографії здобула балетмейстерка Катерина Курман за постановку «Аліса в Задзеркаллі».
Композитор Олександр Чорний і виконавець Максим Шадько стали лауреатами Премії імені Лева Ревуцького.
Премію імені Миколи Гоголя отримав Юрій Гришко за роман «У Лігві Османа». Комітет також відзначив Ігоря Антонюка, Алісу Гаврильченко, Зоряну Дикало та Валентину Поспєлову.
Премія, яка цього року залишилася без лауреата
Комітет Премії імені Бориса Лятошинського не визначив переможця. Це одна з небагатьох музичних нагород, що інколи залишається без лауреата, якщо комітет не знаходить кандидатуру, яку вважає достатньо сильною.
У Міністерстві культури подякували усім митцям, членам комітетів та родинам творців за внесок у розвиток української культури – тієї, що зберігає силу навіть у найтяжчі часи.
Залишити коментар