Спроба Європейського Союзу розширити коло партнерів у питанні використання заморожених російських активів натрапила на спротив з боку Японії. Токіо дало зрозуміти, що поки не готове долучатися до фінансування України за цією схемою.
Йдеться про ініціативу ЄС щодо надання Україні кредиту, забезпеченого доходами або залишками активів Росії, які після повномасштабного вторгнення перебувають під санкціями. Під час зустрічі міністрів фінансів країн G7 8 грудня Японія заявила, що не може використати близько 30 мільярдів доларів російських коштів, заморожених на її території.
Причина офіційна – правові обмеження. Міністр фінансів Японії Сацукі Катаяма прямо вказав на відсутність необхідних юридичних гарантій. Водночас джерела зазначають, що позиція Токіо пов’язана і з небажанням розходитися з лінією США.
Для Брюсселя це ускладнює картину. Єврокомісія наполягає, щоб країни ЄС уклали угоду щодо використання до 210 мільярдів євро санкційних коштів до саміту лідерів 18 грудня. Але й усередині Союзу є серйозні застереження.
Найгучніше звучить позиція Бельгії. Саме там, у депозитарії Euroclear, зосереджена основна маса російських активів. Брюссель остерігається, що у разі майбутніх юридичних позовів з боку Росії відповідальність за повернення коштів може лягти саме на бельгійську сторону.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер наполягає: ризики мають бути розподілені.
Він наголошував, що ширша участь країн G7 зменшить небезпеку того, що Росія застосує заходи помсти виключно проти Бельгії.
Саме тому бельгійська сторона вимагала, аби до кредитування України за рахунок заморожених активів долучилися й країни G7 поза межами ЄС. Однак ця ідея наразі не знаходить підтримки.
США та Японія відмовилися приєднатися до запропонованої брюссельської схеми. Таким чином Євросоюз ризикує залишитися майже сам на сам із довгостроковими фінансовими потребами України.
Більше того, під час зустрічей у форматі G7 американська сторона дала зрозуміти: після виплати останніх траншів кредиту, погодженого адміністрацією Джо Байдена у 2024 році, обсяги підтримки України можуть скоротитися.
На цьому тлі Велика Британія та Канада демонструють іншу позицію. Обидві країни заявили про готовність допомогти ЄС у передачі російських активів, що зберігаються на їхній території, якщо європейський план буде реалізований. Очікується, що це питання стане ключовим під час зустрічі Кіра Стармера та Барта де Вевера.
Водночас країни G7 у спільній заяві підтвердили принципову позицію:
- російські суверенні активи залишатимуться замороженими до припинення агресії проти України;
- Росія має відшкодувати завдані Україні збитки;
- економічний тиск на РФ може бути посилений;
- механізми використання активів розроблятимуться відповідно до національних правових систем.
Що відомо про можливий репараційний кредит Україні
Ідею репараційної позики Україні у вересні запропонувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Йдеться про кредит, забезпечений доходами або залишками заморожених російських активів у країнах Заходу.
Близько 210 мільярдів євро таких коштів перебувають у Європі, причому приблизно 175 мільярдів уже трансформовані у готівку. Першочергове завдання ЄС – погашення кредиту G7 на 45 мільярдів євро, узгодженого минулого року. Після цього для нового механізму залишатиметься близько 130 мільярдів євро.
За словами єврокомісара з економіки Валдіса Домбровскіса, остаточну суму визначать після оцінки Міжнародного валютного фонду. Усередині ЄС обговорюється варіант репараційного кредиту обсягом до 130 мільярдів євро.
Попри спротив окремих держав, зокрема Угорщини, Брюссель прагне досягти одностайності між усіма 27 країнами-членами. Наприкінці вересня Єврокомісія вже підготувала відповідний інструмент, а перше обговорення на рівні лідерів відбулося 1 жовтня у Копенгагені.
26 листопада Урсула фон дер Ляєн заявила у Європейському парламенті, що ЄС найближчим часом представить законодавчу пропозицію, яка дозволить надати Україні до 140 мільярдів євро кредиту, не конфіскуючи російські кошти.
Ключовий момент: повернення цього кредиту можливе лише за умови, що Москва сплатить воєнні репарації Києву. Саме це, на думку Єврокомісії, робить механізм юридично прийнятним і фінансово виправданим.
Та поки що юридичні ризики й політичні розбіжності всередині G7 продовжують гальмувати рішення, від якого для України залежить масштаб довгострокової підтримки.
Залишити коментар