Опублікована розшифровка телефонної розмови спецпосланця США Стіва Віткоффа та радника Путіна Юрія Ушакова дає новий погляд на те, як у Кремлі та в оточенні Дональда Трампа обговорювали можливий мирний план щодо завершення війни в Україні. Розмова відбулась 14 жовтня – наступного дня після домовленості між Ізраїлем і угрупованням «Хамас».
Документ демонструє, що Віткофф намагався зорієнтувати Ушакова, як отримати «позитивну реакцію» Трампа та коли саме варто виходити на контакти. У підсумку вже за два дні, 16 жовтня, президенти США та Росії провели телефонні переговори, після яких оголосили майбутню зустріч у Будапешті. А 17 жовтня до Вашингтона прибув Володимир Зеленський.
Розмова, що відкрила лаштунки
За змістом розмови, Віткофф пропонував Кремлю розвивати ідею документа, побудованого за принципом «20 пунктів», за аналогією з так званим «Планом Трампа» для Гази. Він наполягав, що така структура може допомогти запустити переговорний процес між Києвом і Москвою.
“Можливо, ми викладемо пропозицію про мир із 20 пунктів… можливо, нам зробити те саме з вами”, – казав Віткофф.
Юрій Ушаков реагував стримано, але погоджувався з логікою розмови. За його словами, російський президент міг би підтримати такий формат і підкреслити образ Трампа як «людини миру».
Територіальні натяки та місія спецпосланця
У більш відвертій частині діалогу Віткофф припускав, що реальна основа для угоди передбачатиме поступки з боку України – зокрема контроль над Донецьком і, можливо, «обмін територіями» в інших регіонах. При цьому він визнавав, що така позиція не повинна озвучуватись публічно на старті процесу.
“Між нами, я знаю, що потрібно для укладання мирної угоди: Донецьк та, можливо, обмін територіями… але давай говорити з більшою надією”, – заявив він.
Віткофф також наголосив, що очікує від Трампа «великий простір і свободу дій», якщо процес дипломатично просуватиметься вперед.
Інша розмова – інші питання
Це вже друга оприлюднена розшифровка, яка стосується підготовки мирного плану. Раніше медіа представили запис розмови Ушакова з переговорником Кирилом Дмитрієвим від 29 жовтня. З неї випливало, що певні формулювання документа фактично розробляли у Кремлі, хоча учасники сумнівалися, чи збережуть їхні тези в первісному вигляді.
“Мені здається, ось цей папір просто ми зробимо як би в нашій позиції… але я думаю, що вони не зовсім нашу версію візьмуть”, – говорив Дмитрієв.
Сам Дмитрієв публікацію назвав «фейком».
Контекст мирних пропозицій
Минулого тижня стало відомо про проєкт американського плану припинення війни. Серед його ключових пунктів – проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди, внесення до Конституції норми про неприєднання до НАТО, а також обмеження чисельності Збройних Сил України. За інформацією деяких ЗМІ, якщо обмеження буде впроваджене, чисельність ЗСУ може бути визначена на рівні до 600000 військових.
23 листопада в Женеві українська та американська делегації обговорили оновлену концепцію плану. У спільній заяві наголошувалося, що документ має повністю підтримувати суверенітет України та забезпечувати «справедливий мир».
Розкриті розмови показують, що пошук компромісу між сторонами відбувається у кількох вимірах – від публічних заяв до неформальних дискусій, які можуть визначати зміст майбутніх рішень.
Залишити коментар