Після інтенсивних консультацій у Женеві українська й американська делегації заявили про підготовку оновленої мирної рамки, яка має стати основою для завершення війни РФ проти України. У спільній заяві підкреслено, що документ доопрацьований і чекає на політичне рішення президентів двох держав.
У заяві, оприлюдненій Офісом президента та Білим домом, йдеться, що зустріч у Женеві стала «надзвичайно продуктивною» і дозволила узгодити низку чутливих позицій. Обидві сторони відзначили «суттєвий прогрес» та визначили чіткі кроки для продовження роботи над пропозиціями.
«Будь-яка майбутня угода має поважати суверенітет України та забезпечити стійкий і справедливий мир», – наголошується у документі.
Україна і США домовилися у найближчі дні продовжити інтенсивний переговорний процес і зберігати постійний контакт з європейськими партнерами. Остаточне рішення щодо рамкової угоди ухвалюватимуть особисто президенти України і США.
Які саме правки внесено до попереднього американського плану з 28 пунктів, у спільній заяві не деталізується. Сам документ, запропонований адміністрацією Дональда Трампа, раніше зазнав різкої критики не лише в Києві, а й серед американських законодавців. Деякі республіканці назвали його «списком побажань» Кремля.
Наразі Трамп ситуацію публічно не коментував, хоча, за інформацією Reuters, Вашингтон посилив тиск на Київ, наполягаючи на швидкому погодженні плану. Переговори в Женеві очолив державний секретар Марко Рубіо. Після завершення зустрічей він заявив про «величезний прогрес» і зазначив, що президент США залишився задоволений ходом консультацій.
Керівник апарату президента України Андрій Єрмак, який очолює українську делегацію, також відзначив позитивну динаміку:
«Ми рухаємося вперед до справедливого і міцного миру, на який заслуговує наш народ».
Питання, що залишаються предметом дискусій
За даними західних медіа, у фокусі консультацій залишаються найсуперечливіші пункти американського плану. Серед них – можливість територіальних поступок Росії, зокрема визнання окупації Криму, Донеччини та Луганщини, а також «замороження» лінії зіткнення в Херсонській та Запорізькій областях.
Проєкт також передбачав:
- проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди
- закріплення відмови України від вступу до НАТО на конституційному рівні
- обмеження чисельності армії (за даними ЗМІ – до 600 000 військових)
- поступове скасування фінансових санкцій проти РФ
22 листопада Трамп публічно допустив можливість зміни початкового плану і не став називати його «остаточним». Президент Зеленський, коментуючи дискусії у Женеві, заявив, що «є сигнали, що команда президента Трампа нас чує».
Європейська альтернатива
Паралельно у Європі готують власний варіант мирної рамки. За інформацією, він не передбачає жодних територіальних поступок Москві й дає Україні ширші можливості для оборони, включно з потенційним збільшенням ліміту армії до 800 000 військових. У цьому варіанті не виключається і перспектива подальшого вступу до НАТО, а Росія не отримує амністії за воєнні злочини.
Очікується, що ситуація в Україні стане однією з ключових тем на економічному саміті в Анголі 24 листопада, де зберуться лідери ЄС та африканських держав.
Кремль переговори у Женеві поки не прокоментував. Водночас президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що 24 листопада планує говорити телефоном із Володимиром Путіним про мирні зусилля.







Залишити коментар