У Тернопільській області, в селищі Коропець, на схилах долини Дністер розташований витончений палац, який став символом місцевості.
У 1906 році Станіслав Бадені – граф і власник містечка – розпочав грандіозний проєкт реконструкції маєтку, що раніше належав родині Мисловські. Будівельні роботи тривали понад десять років і результат підтвердив їх сенс.
Історія палацу графа Бадені
Спершу, на початку XIX століття, родина Мисловських збудувала у Коропці двоповерхову резиденцію з одноповерховими бічними крилами. У 1893 році містечко стало власністю маршалка Галицького сейму графа Станіслава Марціна Бадені. Він розпочав масштабну реконструкцію, щоб перетворити маєток на родинну резиденцію.
До 1906 року будівлю завершили у стилі віденського ренесансу: двоповерховий корпус з трьома ризалітами і виразним фігурним дахом. У палаці збереглася овальна бальна зала на першому поверсі з дубовими панелями; на стінах цієї зали висіли портрети польських королів. Поруч були бібліотека, каплиця, їдальня та житлові приміщення.
Навколо палацу за проектом галицького садівника Арнольд Рерінг, автора проекту парку у Львові, створили парк із ставом, ріками, містками, оранжереєю і теплицями.
У часи Перша світова війна (1914-1918) споруда зазнала значних руйнувань: зірвані портрети, пошкоджені вікна й двері. У міжвоєнний період родина Бадені провела практично повну реставрацію. У 1939 році, під загрозою політичних змін, сім’я виїхала до Будапешта. У радянський час тут розміщувалися адміністративні установи, а з 1959 року – школа-інтернат з прибудовами на території парку. На сьогодні будівля знаходиться в аварійному стані.
Чому варто відвідати
Ось кілька причин:
- Архітектура – яскравий приклад стилю віденського ренесансу на Західній Україні.
- Історична цінність – маєток знаного графа, пам’ятка родини Бадені.
- Ландшафт і парк – мальовниче оточення з річками, ставком та теплицями.
- Локація – селище над Дністром, ідеальне для культурного відпочинку та фотосесій.
Попри це, варто пам’ятати про стан споруди – вона потребує обережності під час відвідування.
Залишити коментар