Вищий антикорупційний суд отримав 20 мільйонів гривень застави, внесених за колишнього суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Богдана Львова. Про це 29 жовтня повідомила пресслужба суду.
За словами керівниці відділу комунікацій ВАКС Олесі Чемерис, кошти вже надійшли на рахунок суду. Після внесення застави суд зобов’язав колишнього суддю дотримуватися визначених обмежень.
Журналіст Олег Новіков уточнив, що на Львова покладено кілька обов’язків:
- з’являтися за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти про зміну місця проживання чи роботи;
- не контактувати з певними особами у межах кримінального провадження;
- здати на зберігання закордонні паспорти;
- носити електронний браслет контролю.
20 жовтня ВАКС змінив запобіжний захід колишньому заступнику голови Верховного Суду (2017–2022 роки), зменшивши суму застави майже у 15 разів – із 302,8 млн грн до 20 млн грн. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що мають намір оскаржити це рішення. Хоча у судовій ухвалі не вказувалося ім’я підозрюваного, обставини справи свідчать, що йдеться саме про Богдана Львова.
Слідство підозрює екссуддю у пособництві привласненню української частини нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», який перебував у власності держави в особі Фонду держмайна. За оцінками правоохоронців, збитки державі становлять близько 1,4 мільярда гривень.
5 жовтня 2022 року голова Верховного Суду Всеволод Князєв підписав наказ про звільнення Львова на підставі листа СБУ, у якому йшлося про наявність у нього громадянства Російської Федерації. Цьому передувало журналістське розслідування проєкту «Схеми» під назвою «Український суддя з російським паспортом».
У матеріалі журналісти навели численні документи з офіційних баз даних, які свідчили, що Богдан Львов отримав російське громадянство у 1999 році в Москві, ще працюючи суддею в Україні. У 2012 році він нібито оновив паспорт РФ після досягнення 45-річного віку.
Сам Львов після публікації розслідування визнав, що його дані дійсно є у російських реєстрах, однак назвав це «якісною підробкою», спрямованою на «дестабілізацію судової системи України». У вересні 2022 року він публікував дописи у Facebook, у яких ставив під сумнів достовірність документів, оприлюднених журналістами, і називав розслідування «чистим фейком».
Залишити коментар