Цьогорічні результати Національного мультипредметного тесту (НМТ) виявили тривожну тенденцію — хлопців, які складали іспит, виявилося значно менше, ніж дівчат. За даними Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), серед випускників 2025 року «зникли» близько 24 тисяч юнаків. Частину з них, за оцінками експертів, матері вивезли до Європейського Союзу до досягнення ними 18-річного віку, інші ж скористалися вступом до вишів як способом отримати відстрочку від мобілізації.
За природними показниками на 100 народжених дівчаток припадають 105 хлопчиків — тобто близько 51% усіх дітей є чоловічої статі. Хоча з віком співвідношення вирівнюється через вищу смертність серед чоловіків, у 17 років кількісна перевага хлопців традиційно зберігається.
До повномасштабної війни ця закономірність підтверджувалася і під час складання зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Наприклад, у 2021 році тестування проходили 171 658 юнаків і 166 620 дівчат — тобто чоловіки становили 50,7% від загальної кількості учасників.

Втім, у 2025 році ситуація кардинально змінилася. Згідно з оприлюдненими УЦОЯО мікроданими, НМТ цього року складали 121 346 дівчат і лише 98 994 хлопці, що становить 45% від загальної кількості учасників. Таким чином, близько 24 тисяч юнаків фактично випали зі статистики освітнього процесу.
Частково це можна пояснити виїздом неповнолітніх хлопців за кордон до моменту досягнення призовного віку. За даними УЦОЯО, серед тих, хто складав НМТ за межами України, хлопців було 8,9 тисячі — на дві тисячі більше, ніж дівчат. «Люди виїжджають, але вважають українську освіту привабливою. Частина з тих, хто залишив країну у 17 років, повертається і вступає до наших вишів», — зазначав колишній заступник міністра освіти Михайло Винницький.

Ще приблизно 20 тисяч випускників могли залишити Україну раніше і вступати до закордонних університетів, де український НМТ не є обов’язковим для зарахування — достатньо атестата та складання внутрішніх іспитів. Проте офіційних даних про кількість таких абітурієнтів немає, адже Держприкордонслужба і ДМС не оприлюднюють статистику виїздів за віковими групами.
Міністр освіти Оксен Лісовий ще у травні 2025 року визнавав існування цієї тенденції, наголошуючи, що вона не набрала масового характеру, але потребує уваги. «Безумовно, ми бачимо певний відтік, але ситуація контрольована. Є напрацювання, як запобігти її загостренню», — коментував очільник МОН. Водночас наприкінці серпня уряд ухвалив рішення дозволити чоловікам віком від 18 до 22 років тимчасово перетинати кордон без додаткових обмежень.

Цікаво, що серед дорослих учасників НМТ цього року переважали саме чоловіки — 44 156 проти 32 098 жінок. З них понад 22 тисячі були старшими за 25 років. За даними Міністерства освіти, у вересні понад 15 тисяч чоловіків віком понад 25 років вступили до українських вишів, тоді як у 2021 році таких було лише 7,6 тисячі. Загалом, за підрахунками парламентського комітету з питань освіти, близько 100 тисяч чоловіків скористалися навчанням як підставою для відстрочки від мобілізації.

Ще навесні уряд анонсував законопроєкт, який має закрити цю лазівку. Згідно з документом, право на відстрочку від призову збережуть лише для студентів денної або дуальної форми навчання, які розпочали освіту до 25 років. Ті, хто вступає пізніше або обирає заочну форму, більше не матимуть автоматичного захисту від мобілізації.
Проєкт також обмежує тривалість відстрочки лише нормативним терміном навчання — без урахування академічних відпусток, аби запобігти випадкам, коли навчання використовується винятково як спосіб уникнути військової служби.
Документ наразі перебуває на розгляді у Верховній Раді. Якщо його ухвалять, кількість 25-річних першокурсників в українських університетах істотно скоротиться. Втім, це не вплине на основну групу випускників шкіл, які вступають до вишів одразу після отримання атестата, адже саме вони формують головну освітню статистику країни.








Залишити коментар