Останні тижні Польща опинилася в епіцентрі гострих політичних дискусій навколо українського питання. Президент Кароль Навроцький наклав вето на закон про допомогу українцям та запропонував прирівняти «бандерівський символ» до тоталітарних. Паралельно в суспільстві посилюється хвиля ненависті до біженців з України. Українці розповідають про розбиті вікна у ресторанах, образи на вулицях та зростання агресії в соціальних мережах.
Минулого тижня уряд Польщі представив «Посібник з безпеки» на випадок війни та криз. Офіційно заявлено, що Варшава не планує відправляти війська до України в рамках «коаліції рішучих», проте участь у ній не виключається. На тлі цього відносини між Києвом і Варшавою помітно охололи, і процес почався ще до приходу до влади Навроцького. Уряд Дональда Туска фактично не зміг протидіяти зростанню впливу ультраправої «Конфедерації», яка у 2023 році організовувала блокади кордону та акції проти українського зерна.
З перемогою Навроцького ситуація перейшла у фазу кризи. Він анонсував зміни до Кримінального кодексу, що прирівняють «бандерівський символ» до нацистських чи комуністичних. Причиною став інцидент із прапором УПА на концерті Макса Коржа, який викликав шквал негативу щодо українців у Польщі. Одразу після цього Туск заявив про депортацію 57 українців, а Навроцький ветував одразу три урядові закони, зокрема і про виплати «800+» для дітей біженців. За його словами, допомогу повинні отримувати лише ті, хто працює та сплачує внески.
Президент також наголосив на несправедливості у сфері медицини, де українці мають доступ до послуг незалежно від сплати внесків. Ці слова стали найрезонанснішими за останній час. На ситуацію відреагував і колишній президент Анджей Дуда, який нині веде телевізійні програми. Він звинуватив Володимира Зеленського в намаганні втягнути країни НАТО у війну проти Росії, нагадавши про трагедію у Пшеводуві 2022 року.
Антиукраїнська риторика все активніше використовується у внутрішньополітичній боротьбі. Ультраправі сили поширюють меседжі «це не наша війна», хоча частина урядових політиків їх критикує. Проте дискусія поступово виходить за межі парламенту та переходить у побутове життя поляків.
Українці у Польщі про зміни
Олександр С., власник СТО у Вроцлаві, розповідає, що під час виборів 2024 року українська тема стала головною у кампаніях багатьох кандидатів. Попри це його бізнес не постраждав, але в соцмережах значно побільшало хейту. «Є українські ресторани, яким після виборів розбивали вікна, вимагали гроші за “спокій”. Поліція втручалася, але напади повторювалися», — каже він. Бізнесмен наголошує, що згідно з дослідженням Deloitte, витрати Польщі на допомогу українцям становили 6,54 млрд євро, тоді як внесок українців до бюджету перевищив цю суму у 8 разів.
Журналістка та історикиня Олена Бабакова зазначає, що політична риторика змінилася ще після трагедії у Пшеводуві 2022 року, а особливо загострилася у 2023 році під час «зернової кризи». «Зараз у медіа панує антиукраїнська істерика. Дебати зсунулися вправо, соціальні мережі заповнені лозунгами “забрати ще щось у українців”. Це небезпечно, бо насильство може стати нормою», — пояснює вона.
Журналістка Юлія Ладнова, мама хлопчика з аутизмом, каже, що обрала Польщу через хорошу інклюзивну систему. Проте нині дедалі частіше замислюється над від’їздом. «Своє перше “спердоляй в Україну” я почула від сусіда. Потім на протесті фермерів у Варшаві боялася говорити українською. У блозі отримую коментарі “Я хочу, щоб ви всі виїхали”», — ділиться жінка. За її словами, оренда житла у столиці зросла з €500-700 до €1500, і саме українців звинувачують у цьому. Вона також навела приклад, коли польська бабуся забороняла онуку дружити з її сином через його походження.
Водночас інша мешканка Варшави, Ганна, яка працює в готельному бізнесі, наголошує, що особисто не відчуває різкої зміни. «Підтримка від польських друзів залишається, хоча в соцмережах часто пишуть про “800+” і дорогі автомобілі українців. Та все ж багато хто розуміє, що ми тікаємо не від бідності, а від війни», — підкреслює вона.
Ситуація в Польщі свідчить: політичні маніпуляції довкола української теми поступово формують небезпечний суспільний тренд, у якому хейт проти мігрантів переходить з рівня гасел у щоденне життя.
Залишити коментар